Злочин
сталінського режимуСтраница 3
Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".
Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".
Введение.
24 ноября 2008 года исполнится 278 лет со дня рождения великого русского полководца Александра Васильевича Суворова. На протяжении 40 лет почти непрерывной боевой деятельности он провел 20 компаний и не знал ни одного поражения.
Александр Васильевич не имел равных среди полководцев времени. Его блистательные победы способствовали укреп ...
Внешняя политика Петра I до
1700 г. и начало Северной войны (Нарва). Приход к власти
и Азовские походы
В результате длительной борьбы между Россией и Польшей в 50-60-х годах XVII века России по Андрусовскому перемирию 1667 года удалось вернуть Смоленск и овладеть левобережной Украиной; Киев так же перешел к России. Андрусовское перемирие было дополнено в том же году, так называемым, Московским союзным постановлением.
Это был перелом в о ...
Тактика наступательного боя
В 1941 - 1942 гг. наступление соединений нередко осуществлялось без достаточной подготовки. Дивизии получали задачу на день боя глубиной до 15-20 км, но выполнить ее даже при неглубокой очаговой обороне противника чаще всего были не в состоянии. Отсутствие опыта приводило, как правило, к равномерному распределению сил и средств в полосе ...