Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Наследники гуннов
Здесь же в VI в. источники фиксируют ряд кочевых союзов, несомненно, преемников Гуннского. К таковым относились кутургуры и утургуры (в бассейне Дона и Приазовье), булгары в Прикубанье и савиры на восток от последних. Примечательно, что, судя по этнонимам, первые три первоначально состояли преимущественно из угров, относительно же угорс ...

Московия. Протоколы Ям-Запольского перемирия. Введение
Протоколы Ям-Запольского перемирия представляют собой документальную запись переговоров о мире. Ценность их тем более велика, что велись они непосредственно на заседаниях и обрабатывались в тот же день. Русские же документы в виде отчета о ЯмЗапольских переговорах (см.: Успенский Ф. И. Переговоры о мире между Москвой и Польшей в 1581— 1 ...

Условия для объединения страны.
К этому времени уже были созданы все условия для объединения страны. Эти условия следующие. Водное и сухопутное сообщение. В период Западного Чжоу от родовых владений чжоуских правителей во все стороны расходились проезжие дороги. В период Восточного Чжоу существовало уже морское и речное сообщение, которое получило дальнейшее развити ...